Головна / Все про крови / Види донорства
Види донорства

Переливання компонентів донорської крові є одним із поширених методів лікування. Надання невідкладної медичної допомоги та лікування хворих при багатьох захворюваннях, особливо хірургічного та гематологічного профілю,  неможливе без використання компонентів донорської крові. Переливанню донорської крові немає адекватної альтернативної заміни.

Переливання компонентiв кровi супроводжується для хворих позитивними наслiдками – збiльшення кiлькостi  циркулюючих еритроцитiв, пiдвищення рiвня гемоглобiну,  купiрування  гострого внутрiшньосудинного дисемiнованого згортання  кровi  при  переливаннi свiжозамороженоi  плазми,  зупинка  спонтанної  тромбоцитопенiчної кровоточивостi, прирiст числа  тромбоцитiв  при  переливаннi концентрату тромбоцитiв.

У відділ заготівлі крові та її компонентів КУ «Житомирський обласний центр крові» використовуються наступні методи заготовлення консервованої донорської крові та її компонентів:

  • заготовлення консервованої донорської крові – заготовлення
  • заготовлення компонентів крові методом первинного фракціонування — виділення з консервованої крові до 10 компонентів крові шляхом центрифугування крові;
  • заготовлення плазми апаратним методом аферезу – з донорської крові апаратним метод вилучають плазму, а залишкові компоненти крові повертають донору впродовж процедури;
  • заготовлення тромбоцитів апаратним методом аферезу — з донорської крові апаратним методом вилучають тромбоцити, а залишкові компоненти крові повертають донору впродовж процедури.

З метою підвищення якості та раціонального використовування наявного донорського потенціалу, особлива увага приділяється заготівлі плазми методом автоматичного плазмаферезу і заготівлі тромбоцитів методом аферезу.

Застосування сучасних компонентів крові дозволяє досягти кращого клінічного ефекту при зменшеному об’ємі та кількості гемотрансфузій, зменшити аллосенсибілізацію реципієнта та знизити гемотрансфузійні ризики.

На відміну від звичайного взяття крові, плазмаферез передбачає одержання від донора тільки плазми, а власні клітини крові повертаються донору.

Необхідність донорства плазми полягає в тому, що для надання адекватної медичної допомоги хворі потребують набагато більших об’ємів донорської плазми та її препаратів, ніж еритроцитів. При донорстві крові від одного донора за рік можна отримати до 1,0-1,25 л плазми. За той же час донор плазми за рік може здати до 12-15 л плазми.

Використання апаратів автоматичного плазмаферезу є сучасною і надійною технологією проведення процедур донорського плазмаферезу. При автоматичному плазмаферезі використовують апарати автоматичного плазмаферезу та індивідуальні для кожного типу апаратів одоноразові витратні полімерні комплекти. Високоточні сенсори в апаратах відслідковують кожну фазу процесу вилучення крові та повернення клітин крові до венозного русла донора. Всі системні елементи апаратів автоматично перевіряються на справність перед кожною процедурою плазмаферезу. Безперервний контроль венозного тиску донора дозволяє керувати роботою насосів в межах можливостей вени донора та потоку донорської крові. Повна автоматизація процедур плазмаферезу, багаточисельні системи забезпечення безпеки, безперервний моніторинг та автоматичне керування функціями системи дозволяє медичному персоналу зосередити свою увагу на стані донора, а не апарату. Наявність вказаного автоматичного контролю разом з використанням одноразових витратних комплектів робить проведення процедури автоматичного плазмаферезу повністю безпечною для донора.

Обсяг плазми, який може бути вилучений у донора за процедуру автоматичного плазмаферезу, залежить від статі, ваги, росту донора та гематокріту перед донацією. Максимальна одноразова доза плазми визначається за допомогою відповідних таблиць і знаходиться в межах від 600 до 850 мл.

Автоматичний плазмаферез має цілий ряд переваг:

—        висока якість плазми;

—        більша одноразова доза плазми;

—        висока ефективність праці медперсоналу;

—        повна безпека донора за рахунок автоматичного контролю всіх етапів процедури та неможливість реінфузії компонентів крові від іншого донора;

—        дозволяє одночасно заготовляти плазму вiд донорiв всiх груп кровi;

—        зменшення часу проведення процедури аферезу.

В КУ «Житомирський обласний центр крові» для проведення автоматичного плазмаферезу використовуються апарати Autopheresis-C фірми BAXTER (США). Досвід використання даного типу апаратів на протязі багатьох років свідчить про високу надійність роботи апаратів, цілковиту безпеку для донорів, легку переносимість донорами процедури плазмаферезу.

ЗАГОТІВЛЯ ТРОМБОЦИТІВ МЕТОДОМ АФЕРЕЗУ

Компонент донорської крові «Тромбоцити» залишається однією із складових високотехнологічної медичної допомоги.

Концентрат тромбоцитів – необхідний елемент для корекції тромбоцитопенії, в першу чергу в онкологічній та гематологічній практиці. Завдяки можливості трансфузій донорських тромбоцитів проводяться агресивні види хіміо- і променевої терапії, можлива пересадка кісткового мозку.

Заготовлення тромбоцитів апаратним методом на сепараторі клітин крові «Амікус» дозволив:

—        отримати тромбоцити високої терапевтичної якості;

—        за одну процедуру апаратного аферезу заготовляти дозу тромбоцитів, яка еквівалентна 10-15  дозам тромбоцитів, отриманих із стандартних доз консервованої крові;

—        скоротити час перебування донора і час заготовлення однієї дози тромбоцитів в 2-2,5 рази;

—        збільшити кількість заготовлених доз тромбоцитів з 0,5 до 1,8 дози на 1000 населення в рік;

—        значно знизити ризик розвитку сенсибілізації реципієнтів і передачі трансмісивних інфекцій;

—        підвищити терапевтичну ефективність використання тромбоцитів в клінічній практиці.

Донорство крові  та виробництво препаратів крові повинно і надалі розвиватись для забезпечення надання ефективної невідкладної допомоги хворим. Кожний дорослий громадянин нашої держави, який за станом свого здоров’я може бути донором, має виконати свій громадський, гуманітарний та моральний обов’язок – здати свою кров хоча б раз на протязі року. При такому стані донорства, коли кожний дієздатний член суспільства на протязі року хоча б раз стає донором крові чи її компонентів, дає змогу вирішити більшість питань забезпечення хворих необхідними донорськими гемосередовищами.

Доля не завжди прихильна до нас. Трапляються в житті кожної людини і важкі, а інколи і трагічні, періоди, коли виникає необхість термінового використання компонентів донорської крові для врятування життя потерпілого. Неможливо створити для себе гарантію гемотрансфузійного забезпечення на випадок гострої потреби в ньому за життєвими показами не виконуючи свій почесний обов’язок – бути донором. Пам’ятаймо – рятуючи інших, ми тим самим рятуємо і самих себе!

Завідуюча відділом заготівлі крові КУ «Житомирського обласного центру крові» Котюк А.І